Ця історія про те, як енергозберігаюча технологія випускника КПІ киянина Івана Пасічника зацікавила західних інвесторів, а йому самому допомогла потрапити до знаменитого Forbes.
Зовні 28-річний Іван Пасічник - типовий київський хіпстер: стильна модна стрижка, борідка, спортивна куртка. Він - засновник стартапу, який викликав інтерес на західному ринку енергозбереження. Завдяки своєму сервісу ecois.me Пасічник нещодавно став єдиним українцем, який потрапив до списку найуспішніших молодих людей до 30 років від авторитетного американського видання Forbes.
«Ми не могли пройти повз рішення хлопців, - розповідає Якуб Пробол, голова Hub:raum Krakow, польського підрозділу німецької телекомунікаційної компанії Deutsche Telecom, що став інвестором Еcoisme, - Їхнє рішення - інноваційне та перспективне для багатьох ринків».
Ще три роки тому у Пасічника не було ні компанії, ні навіть думки про те, що він, технолог-машинобудівник за освітою, працюватиме у сфері енергозбереження. Тепер він називає себе СЕО, а на його руці з'явилося тату - логотип Еcoisme. І він, як і раніше, одержимий своїм проєктом. «Я не можу більше сказати: все, робочий день закінчився, можу робити, що подобається», - зізнається він у тому, що проєкт займає весь його час.
Утім, Пасічнику справді вдалося чимало - амбітний українець сформував довкола себе групу однодумців і створив сервіс для контролю витрат електрики в оселі Еcoisme, який міжнародні експерти називають гідним конкурентом американських енергозберігаючих технологій.
Краківські канікули.
Навесні 2013 року Пасічник, який на той час уже закінчив КПІ, наважився взяти участь у місцевому київському хакатоні - змаганні команд програмістів, які намагаються знайти рішення на задану тему. Того разу темою було енергозбереження. Хоча молодий чоловік і не розбирався в темі професійно, вирішив ризикнути і навіть запросив у команду кількох приятелів - братів Олександра та Антона Дятлових, а також Назара Мокринського, з якими він познайомився на заходах для програмістів.
«Нам було весело спробувати», - згадують учасники проєкту. Так з'явилася перша версія розробки ecois.me, яка спрямована на зниження енерговитрат. Сервіс фіксує всі наявні в будинку пристрої, які споживають енергію, робить «зауваження», якщо один із приладів постійно включений у мережу або занадто енерговитратний, а також дає «поради», що можна було б вимкнути. Наприклад, матір сімейства отримає повідомлення про невиключену праску і навіть про те, що в домі часто вмикають ігрову приставку.
Ідея творців Еcoisme стала найкращою на хакатоні і додому вони поверталися переможцями. Потім натхнені програмісти зайнялися вдосконаленням свого проєкту, брали участь у нових конкурсах, спілкувалися з досвідченими стартаперами та бізнесменами. Виграні на змаганнях гроші вкладали в розвиток.
Згодом вирішили показати проєкт за кордоном. «Нам запропонували податися на конкурс до Нідерландів, і ми погодилися, - згадує Олександр Дятлов. - Додому летіли через Польщу, щоб подати заявку на ще один конкурс там. Відтоді шукали подібні можливості».
Майже рік тривав процес пошуків інвестора, який допоміг би налагодити виробництво розробки. Однак підприємцям не щастило, вони перебивалися підробітками та для економії коштів навіть стали жити разом у двокімнатній квартирі. Проте молоді люди не здавалися і навіть подали заявки до ще кількох бізнес-інкубаторів. І нарешті прийшла перша позитивна відповідь - їх запрошували до Об'єднаних Арабських Еміратів. Коли четвірка винахідників уже закінчувала пакувати валізи, пролунав дзвінок із Кракова: «Приїжджайте! Ми організували вам зустріч із телекомами кількох європейських країн».
Обдумавши обидві пропозиції, українці обрали європейський ринок. Це рішення принесло їм першого великого інвестора - німецький телекомунікаційний гігант Deutsche Telecom. Річ у тім, що на Заході споживач може обирати постачальника електрики майже так само, як українці - мобільного оператора, тож компанії, що надають комунальні послуги, наввипередки намагаються догодити споживачеві. А український Еcoisme став тут дуже доречним: телекомунікаційні компанії як бонус для потенційних клієнтів вирішили пропонувати цей диво-прилад.
«Європа якраз шукає способи оптимізації енергоспоживання, тому сенсор ecois.me - конкурент подібних сервісів, розроблених у США, - стверджує Пробол, який очолює Hub:raum Krakow. - Він відповідає нашим потребам і планам на майбутнє».
На розробку сервісу українські стартапери отримали 80 тис. євро, віддавши Deutsche Telecom натомість 15% своїх акцій. Ще однією умовою стало відкриття компанії саме в Польщі. Тому команда Ecois.me переїхала на півроку до Кракова.
Перші 10 тисяч примірників
Утім, європейський інвестор не вирішив усіх проблем команди Еcoisme. «Цикл переговорів у великих корпорацій надто довгий, щонайменше півроку, ми дозволити собі цього не могли, - каже Іван Пасічник. - Для стартапу це рівнозначно смерті. І ми б померли від голоду».
У січні 2015-го бізнесмени задіяли ще один інструмент для отримання коштів - вийшли на міжнародну краундфандингову платформу Indiegogo, щоб зібрати гроші і йти до споживача не через великі компанії, а напряму. Результат перевершив очікування: всього за 17 днів було зібрано потрібну суму - $50 тис. Понад 400 осіб повірили в український проект і вклали в нього гроші. Серед них - і українець Артем Воронкін, який планує встановити прилад у власній київській квартирі.
«Я давно цікавлюся енергозбереженням, - каже Воронкін. - Наприклад, «розумні розетки» коштують близько $50 за штуку. Потрібно тільки на них витратити близько $1.000 на один котедж. Еcoisme вигідніший за ціною [близько $200 штука] і збирає всі дані в один зручний застосунок».
Воронкін розуміє, що в умовах українського ринку Еcoisme - сервіс не надто вигідний: за вартості $200 за штуку можна знизити споживання електроенергії в середньому на 15%. І якщо в Україні економія становитиме 20-30 грн на місяць, то в США не менше $15. Саме тому творці стартапу націлені на західний ринок: у них уже є домовленості з деякими європейськими компаніями.
У квітні український прилад почнуть виробляти в Китаї, і, згідно з планами, до кінця року буде виготовлено перші 10.000 екземплярів.
«Перші 400 штук підуть тим, хто інвестував у проєкт через Indiegogo. Решта - на ринок США, він великий», - посміхається Пасічник.