Аравійський півострів вирізняється винятково посушливим кліматом. Постійних річок там майже немає, є тільки сухі русла, які ненадовго наповнюються водою після минулих сильних дощів, і трапляється це дуже рідко.
Зростаюче населення країн півострова, а також промисловість, що розвивається, потребують дедалі більше води, а де її взяти? Нафтовидобувні держави - такі, як Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), - давно побудували цілі комплекси установок з опріснення морської води, але й ті дають недостатню кількість вологи, особливо питної води. Крім того, опріснювачі викидають назад у море рідину з підвищеним вмістом солі - у цьому суть їхньої роботи.
Вихід «знайшов» стартап з ОАЕ, який запропонував організувати транспортування айсбергів з Антарктики.
По-перше, середній айсберг - це приблизно 76 млрд літрів чистої прісної води. Звичайно, дорогою він тане і цілком його до Аравії не довезти. Але якщо вдасться відбуксирувати до берегів півострова хоча б чверть айсберга, то й отриманих 20 млрд літрів цілком достатньо для 5 млн жителів країни, навіть з урахуванням робітників-іммігрантів і туристів. І адже айсберг можна транспортувати не один, не два. Від льодового панцира Антарктиди щодня відколюються десятки таких велетнів, а потенційні можливості майже безмежні: 30 млн куб. км льоду - замерзлої чистої питної води!
По-друге, фахівці компанії вважають, що вже транспортування льодових гір саме по собі послужить поліпшенню клімату в регіоні. Адже в природних умовах айсберги до Аравії не допливають. А ось якщо їх транспортувати цілеспрямовано і регулярно, то вони зможуть (імовірно) знизити температуру навколишнього повітря, наситити його водяною парою - і дощі на півострові стануть іти набагато частіше, ніж досі.
Фахівці з ОАЕ пророкують навіть появу замість пісків пустелі (а вони займають майже всю площу еміратів) справжніх садів. Можна зробити навіть справжню річку, якої ще немає, але назву їй уже дали: Халіфа. Річку «приведуть» із Пакистану трубопроводом, прокладеним під морським дном.
По-третє, автори пропозиції сподіваються поліпшити екологічну ситуацію. Прісноводні айсберги дадуть змогу знизити солоність води, яка зростає через роботу опріснювачів, а отже, буде відновлено екологічний баланс, у море повернеться біологічне різноманіття, а це дасть змогу залучити більше туристів і більше твердої валюти.
Насправді транспортуванням айсбергів у світі займаються вже давно, але не з метою доставки чистої води, а з метою безпеки. Річ у тім, що щорічно від 20000 до 40000 айсбергів, які є частинами льодовиків Гренландії, за допомогою підводних течій доходять до Північної Атлантики. Там вони стають потенційною загрозою для всіх нафтових платформ, що знаходяться біля узбережжя Ньюфаундленда. Якщо айсберг ідентифікується як безпосередня загроза, то його доводиться буксирувати подалі від платформи. Для цього використовують спеціальні зачепи, якими забезпечуються буксирні судна.
«Прибиральники айсбергів» використовують у роботі троси, довжина яких може досягати 1,5 км, а діаметр - 12 см. Спочатку трос кріпиться до спеціального буя, після чого буксирне судно обходить айсберг по колу, не наближаючись впритул до криги. Після завершення маневру трос, протягнутий навколо айсберга, кріпиться до основного, буксирного троса, який зі свого боку закріплюється на кормі буксира. Відстань між судном і айсбергом має становити щонайменше 0,5 км, для того, щоб уникнути катастрофи, якщо айсберг у процесі транспортування раптом перевернеться.
Буксирування айсберга справа не швидка і не дешева, оскільки швидкість буксира залежить від розміру айсберга і зазвичай не перевищує одного вузла (1852 м на годину). Напевно, тому 40 років тому подібний проект провалився суто з економічних міркувань - дешевше було просто доставляти чисту воду танкерами. Але часи йдуть, технології змінюються і те, що не спрацювало 40 років тому, може спрацювати сьогодні. У всякому разі, бізнес-план стартапу отримав підтримку уряду і зацікавив місцевих інвесторів.
До стартапу приєднався підприємець Абдула Аль Шехі. Він виділив 80 млн доларів на пробне перевезення айсберга. Для початку льодовик хочуть доставити в ПАР або Австралію, і якщо все пройде за планом, то тоді він попрямує в ОАЕ.
Перевезення айсберга довжиною 2км на відстань близько 8000 км за розрахунками займе близько 10 місяців. Втрата ваги на танення льоду дорогою - 30 %. Для видобутку питної води з льоду необхідно буде побудувати спеціальні доки-плавильні. У них будуть розтоплювати фрагменти айсберга.
Розрахункова вартість перевезення і розтоплення - близько 150 млн доларів, що дешевше будь-якого способу опріснити таку саму кількість води.
Ну що ж, поживемо-побачимо.
STARTUP NEWS